Семінари, конференції, педради
Педагогічна рада
Учителям - Структура методичної роботи
Педагогічна рада – колективний орган управління науково-методичною роботою
В умовах демократизації шкільного життя зростає роль колективних форм управління, в тому числі педагогічної ради. Педагогічна рада є постійнодіючим органом школи для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Вона створюється і діє в тих школах, де працює не менше трьох учителів. Головним завданням педагогічної ради є об’єднання зусиль педагогічного колективу школу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. У великих школах як дорадчий орган при педраді може бути створена наукова-методична рада.
Педагогічна рада школи – колективний орган, що покликаний керувати всім навчально-виховним і господарським життям школи. Одним з головних завдань директора школи є створення всіх умов для підвищення авторитету і працездатності ради: рада під його керівництвом займається багатьма питаннями шкільного життя, піддає в окремих випадках критичній оцінці діяльність педагогічного колективу школи і окремих його працівників, спрямовані на поліпшення навчання і виховання учнів. Це здійснюється шляхом тісного зв’язку педагогічної ради з методичними об’єднаннями і кафедрами, з батьківським активом і окремими членами шкільного колективу.
Демократичні форми внутрішньошкільного управління передбачає включення педагогів у вирішення повного обсягу важливих проблем життя і діяльності школи з урахуванням і максимальним зближенням інтересів кожного учителя з інтересами держави і суспільства, упровадження економічних важелів і стимулів в організацію спільної роботи педагогів по досягненню реальних результатів навчально-виховної роботи на основі удосконалення стилю спілкування, взаємної поваги і співпраці, високого професіоналізму та єдності педагогічних поглядів учительського колективу.
Одне з головних завдань педагогічної ради – створення дружнього, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен почував би себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи. Це досягається також, окрім інших заходів, правильним добором питань, які рекомендуються для обговорення педради. Так, обговорення плану роботу школи або звіту методичного об’єднання, кафедри або кого-небудь з учителів на засіданні педради звичайно викликає підвищений інтерес всього колективу; зіставляючи роботу колеги зі своєю власною, кожен намагається використати кращій досвід у своїй роботі.Методичні об’єднання і кафедри всю роботу проводять під керівництвом науково-методичної ради, яка створюється і діє за дорученням педагогічної ради. В одному випадку методичне об’єднання або кафедри проводить поглиблене опрацювання питань, що виникли на засіданні науково методичної або педагогічної ради, де були дані лише відповідні принципові установки. В інших випадках методичні об’єднання або кафедри заслуховують і узагальнюють досвід окремих педагогів, а потім про результати доповідають науково-методичній або педагогічній раді.Наукова-методична робота в школі за своїм змістом має бути пов’язана з різними формами роботи по підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів, тобто з їх курсовою перепідготовкою, діяльність методичних районних об’єднань семінарів і т. ін. Науково-методична робота в школі повинна, з одного боку, продовжувати і закріплювати ту роботу, яка проводилася на курсах і семінарах, а з другого боку – готувати вчителів до наступного циклу підвищення кваліфікації.
У самій науково-методичній роботі, яка проводиться в школі, також має бути забезпечений постійний і повсюдний взаємозв’язок методичних об’єднань, кафедр з науково-методичною і педагогічною радою. Головні лінії цього взаємозв’язку можуть бути такими:
1. Взаємозв’язок у змісті роботи науково-методичної та педагогічної ради школи; методичної об’єднання і кафедри. Суть його полягає в тому, що педагогічна рада, яка відіграє роль спрямовуючого і координувального центру роботи по підвищенню кваліфікації вчителів у школі, на свої засіданнях розглядає найважливіші питання і насамперед питання і теми (проблеми) , над яким педагогічний колектив поглиблено працює.
2. Метод об’єднання і кафедри, виходячи з лінії і рішення педагогічної ради, ведуть поглиблену роботу над науково-методичною темою (проблемою), враховуючи при цьому специфіку предмета, рівень теоретичної підготовки і педагогічної майстерності педагогів.
3. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок у змісті шкільних (міжшкільних) методичних об’єднань, кафедр з системою самоосвіти вчителів.
4. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок між окремими шкільними і міжшкільними методичними об’єднаннями, кафедрами шляхом періодичного проведення спільних засідань з метою обговорення питань, що мають значення для забезпечення взаємозв’язку у викладанні навчальних предметів, роботі над науково-методичною темою (проблемою), наступності в роботі молодших і старших класів тощо.
Названі напрями діяльності методичних об’єднань і кафедр не вичерпують багатогранної діяльності науково-методичної і педагогічної ради по розвитку науково-методичної роботи в школі. Стало традицією діяльність науково-методичних педагогічних рад робота по реалізації завдань визначених педколективом науково-методичних тем (проблем) підготовка і проведення щорічних педагогічних читань і науково-практичних і теоретичних конференцій, організації роботи науково-практичних і проблемних семінарів і практикумів. Коротко можна сформулювати такі головні напрями діяльності науково-методичної і педагогічної ради:
Робота щодо підвищення науково-теоретичного і науково-методичного рівня викладання основ науки;
Прогнозування розвитку школи в перспективі;
Упровадження нових психолого-педагогічних ідей, результатів дослідно-експериментальних досліджень та передового педагогічного досвіду в практику роботи школи;
Розгляд проблем ефективності викладання основ науки, якості знань, умінь і навичок учнів;
Проблеми і структури національного виховання учнів;
Про виконання Закону “Про мови в Україні”;
Про перспективні та річні плани роботи школи та інше.
В опублікованому Міністерством освіти України проекті Закону “Положення про середній заклад освіти ” чітко формулюється компетенція такого постійнодіючого дорадчого колегіального органу, як педагогічна рада. В розд. 5 “Управління середнім закладом освіти” в п. 5.5 записано:
“…Педагогічна рада:
•Розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
•Обгрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання втому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;
•Організовує роботу пов’язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
•Розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.
Робота педради планується в довільній формі відповідно до потреб закладу освіти. Члени педагогічної ради мають право виносити на її рзгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педради визначається їх доцільністю, але не менш як 4 рази на рік. Рішення, прийняті педрадою, реалізуються, як правило, наказами керівника закладу.”
Плануючи роботу педради школи, необхідно чітко усвідомлювати соціальне замовлення школі, зміст державних рішень у сфері освіти і культури, директивних і нормативних документів з управління школою, максимально враховувати невирішені проблеми і реальні можливості школи.
Педагогічна рада школи – від слова "радитись". Цю функцію демократичного неформального спілкування з учителями та іншими працівниками школи треба впроваджувати якомога повніше. Чіткі вказівки і завдання, зміст і функції ради викладені в Положенні про педагогічну раду. Юридичними документами, які визначають статус, повноваження й завдання педагогічної ради є "Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи" і "Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад". Зокрема в "Положенні про загальноосвітній навчальний заклад" п.60, 61, 62 сказано:
п.60 "Директор загальноосвітнього навчального закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління навчальним закладом".
п.61 "Робота педагогічної ради проводиться відповідно до загальноосвітнього навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох на рік".
п.62 "Педагогічна рада розглядає питання:
-удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
-планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
-переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
-підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
-морального та матеріального заохочення учнів та працівників закладу;
-притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків.
Головне в роботі педради, особливо під час підготовки – надання методичної допомоги вчителям, вихователям і класним керівникам. Діяльністю педагогічної ради керує директор школи, однак велику організаційну роботу з підготовки рад, з контролю за виконанням рішень веде заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
Педагогічна рада школи має забезпечувати два напрями діяльності:
1.Організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи школи, розгляд підсумків роботи школи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу в школі.
2.Науково-педагогічний: науково-педагогічна проблема школи й шляхи її реалізації, обговорення підсумків наукових досліджень, апробацій передового досвіду. Форми науково-методичної діяльності педради є свідчення кваліфікації педагогічного колективу.
Серйозну увагу слід приділити підготовці до проведення засідань педради. Варто виділити такі етапи в підготовці й проведенні педрад:
•планування педрад (перспективне планування засідань на певний період);
•підготовка конкретного засідання;
•проведення педагогічної ради;
•організація виконання рішень педради.
Перспективне планування засідань педради
Тематика засідань педрад визначається, як правила, в кінці поточного навчального року, виходячи з проблеми школи, потреб колективу, аналізу стану навчально-виховного процесу, бесід із керівниками проблемно-динамічних груп, активом учителів, батьківським комітетом і учнівськими організаціями.
Перше засідання педради проводять на початку навчального року (в кінці серпня) і присвячують, як правило, аналізу роботи школи за минулий навчальний рік, обговоренню завдань на наступний рік. Обов’язково на першому засіданні затверджується навчальний план роботи школи, варіанти програм, підручників, особливості роботи окремих педагогів (робота за авторськими програмами, апробація педагогічних інновацій). Засідання педради, на якому розглядається питання про допуск до екзаменів, переведення до наступних класів і випуск учнів зі школи, може проводитись у декілька етапів.
Педагогічний колектив школи обирає певну науково-педагогічну проблему, яка значною мірою визначає спрямованість засідань педрад. Внутрішкільна методична робота й самоосвіта вчителів мають бути тематично пов’язані з проблемами, які розглядаються на Педагогічна радах.
Підготовка до проведення педагогічної ради
В забезпеченні ефективності педрад велике значення має своєчасна та ретельна підготовка до них. Щоб досягти необхідного рівня підготовки педагогічного колективу до проведення засідань, керівнику потрібно:
-завчасно (до 1 вересня) ознайомити педагогічний колектив з тематикою засідань педрад на навчальний рік, щоб кожен учитель мав можливість досконало вивчити теоретичні основи проблеми та пов’язати їх із практикою своєї діяльності;
-створити робочу групу з числа зацікавлених вчителів у вирішенні даної проблеми, спланувати її роботу;
-провести співбесіди з окремими членами групи, визначити коло питань для обговорення, скласти список літератури з обговорюваної проблеми;
-підготувати до виступу тих членів колективу, які можуть "вести за собою" у вирішенні даної проблеми;
-підготувати педагогічні ситуації, які б доцільно було розглянути на засіданні;
-підготувати виставку літератури; дидактичних посібників, розробок з даних питань, виступ групи науково-педагогічної інформації;
-відпрацювати понятійний апарат (словник термінів) заздалегідь, а не на самому засіданні;
-провести апаратну нараду для аналізу пропозицій, обговорення доповіді, корекція проекту рішення;
-провести соціологічні дослідження у відповідності до проблеми всіх учасників освітнього процесу: вчителів, батьків, учнів;
-змоделювати оптимальний варіант проекту рішення педради, ознайомити з ним педагогічний колектив;
-сформувати групу для корекції рішень під час проведення самої педради;
-провести інструктивні наради з окремими відповідальними особами.
Підготовка педради – це робота над створенням творчої атмосфери в колективі для всебічного обговорення проблеми. Тому колективу необхідно подбати про культуру проведення всіх завдань, виробити певні правила.
Культура проведення педагогічної ради
1.Основні правила:
-дотримуватись чіткого регламенту (вчасно починати засідання, тривалість не більше 1,5-2 год., не затягувати доповідь (20-25 хв.) та виступи (3-5 хв.);
-не допускати емоційних "вибухів" (обговорення проводити в діловій обстановці);
-домагатись конструктивності виступів (повинні містити в собі аналіз проблемних питань та вносити конкретні пропозиції до рішень педради)
2.Алгоритм ведення засідання педради:
-розпочинати засідання в точно призначений час;
-повідомити про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини неявки на засідання;
-оголосити питання, які виносяться на засідання педради та затвердити їх відкритим голосуванням;
-затвердити регламент роботи засідання педради та суворо дотримуватись його;
-проінформувати про виконання рішення попередньої педради;
-надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;
-слідкувати за реакцією членів педради, їх увагою, дисципліною, участю в роботі засідання;
-при необхідності під час проведення засідання педради вставити ділову репліку, спрямувати виступаючого в належному напряму;
-підвести підсумки після обговорення доповіді, накреслити шляхи вирішення проблемного питання;
-зачитати проект рішення педради та після внесення змін, додатків, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;
-оголосити про закінчення роботи педради;
-надати можливість членам педради висловитись з приводу ведення педради.
Рекомендації щодо підготовки та проведення педагогічної ради
Правила підготовки до педради та успішне її проведення можливе за дотримання таких умов:
-знання й дотримання вимог нормативних документів, які регламентують діяльність педради в школі;
-знання теоретичних основ, ролі і функціонування педагогічної ради;
-знання кращого досвіду підготовки й проведення засідання педагогічної ради;
-уміння творчо використовувати теорію і практику з питання, яке обговорюється на педраді;
-дотримання демократичного стилю управління школою, залучення до підготовки й проведення педради широкого кола педагогів;
-уміння накопичувати й критично відбирати необхідну інформацію;
-дотримання професійної етики під час спілкування адміністратора з підлеглими;
-активна участь всього педагогічного колективу в організації й проведенні педагогічної ради;
-вміння спрогнозувати передбачуваний результат як крок до поліпшення навчально-виховного процесу школи.
Підготовка до чергової педради починається з написанням розпорядження й детального робочого плану.
Контроль за підготовкою педради
Якість педради значною мірою залежить від своєчасного й уважного контролю. Цю роботу доцільно проводити в три етапи: за місяць, півмісяця і тиждень до проведення.
На І етапі надається практична допомога членам творчих груп. Роль директора школи і його заступників полягає у тому, щоб забезпечити цілеспрямованість відвідування уроків, позакласних заходів, пов’язаних з темою наступної педради. Необхідно розробити вузлові питання теми, "пам’ятки" і відповідну методику відвідувань і аналізу уроків. У пам’ятку можуть увійти такі питання:
-цільова направленість уроку й постановка пізнавальних завдань і вміння вчителя тримати учнів у стані розумової напруги;
-вимоги вчителя до якості засвоєння знань учнями.
Вчитель обирає завдання певної складності, прийоми активного опитування: види самостійних робіт учнів на уроці, методи організації домашнього завдання, роль оцінювання.
Якщо педагогічний колектив хоче подивитись на обговорювану проблему очима дітей – можна запропонувати старшокласників анкету: "Який предмет і чому викликає у вас найбільший (найменший) інтерес?"
На ІІ етапі слід звернути увагу на якість змісту доповіді (якщо вона буде), сценарій майбутньої дискусії, "ділові ігри", а також на проект рішення педради.
Проект рішень не повинен мати таких формувань: "необхідно дозволити", "слід поглибити", "різко посилити", "підняти рівень", "підвищити рівень навчально-виховної роботи".
Вироблення та прийняття рішення
Не менш складним та важливим питанням в засідання педради є вироблення та прийняття рішення. Це питання ні в якому разі не можна пускати на самоплив.
Готує проект рішення доповіді чи співдоповіді спільно з іншими членами робочої групи по підготовці педради. На засідання педради слід виносити підготовлений заздалегідь, глибоко продуманий проект рішення.
Під час проведення педради можуть бути внесені доповнення, зміни, уточнення. Для корекції проекту рішення доцільно обрати спеціальну групу. Проект рішення обов’язково зачитується, за нього голосують члени педради..
Щоб підвищити результативність роботи педради, керівнику слід пам’ятати деякі вимоги до рішення:
-зміст пунктів рішення повинен повністю висвітлювати суть питання, що розглядається;
-формування кожного пункту має бути чітким, лаконічним, конкретним;
-кожен пункт рішення адресується конкретному вчителю чи групі вчителів з вказівкою, що, коли треба зробити;
-обов’язково потрібно вказати відповідального за виконання;
-рішення має бути оптимальним за розміром та строками виконання.
Рішення, яким би радикальним воно не було, залишається тільки на папері, якщо не контролювати його виконання та не інформувати педагогічний колектив про якість його виконання.
Тому контроль за ходом виконання рішення педради з боку керівництва школи має бути обов’язковим.
Вимоги до педагогічної ради
-Наукова обґрунтованість, педагогічна грамотність повинна впливати на працю багатьох людей.
-Конкретність, єдність вимог, розрахованих на певний результат.
-Об’єктивна необхідність рішення, як основа залучень всіх членів колективу до її виконання зрозуміла всім виконавцям.
-Створення умов, необхідних для виконання прийнятих рішень.
-Добір виконавців рішення, врахування їхніх індивідуальних можливостей, особистих якостей, здібностей, досвіду.
-Визначеність у часі, організація проміжного й підсумкового контролю за виконання рішень.
-Зняття з контролю вже виконаних рішень.
-Реалізація рішень педради прийняття адміністративного рішення включає видання наказу, розпорядження, проведення нарад, засідань методичних об’єднань, динамічних, робочих або творчих груп.
Орієнтований перелік питань, які можна розглядати на засіданні педагогічної ради школи
1.Організаційно-педагогічні:
-Про підсумки роботи школи за минулий навчальний рік і завдання педагогічного колективу на наступний рік. Затвердження плану роботи школи.
-Про спільну роботу вчителів-словесників і шкільної бібліотеки щодо виховання в учнів інтересу до читання.
-Про роботу гуртків, клубів, товариств щодо формування в учнів високих морально-етичних якостей і національної свідомості.
-Про рівень викладання і якість знань учнів з .......... та шляхи його поліпшення.
-Про досвід роботи вчителя ........... .
-Про роботу методичних об’єднань учителів ........... і заходи щодо підвищення її результативності.
-Про забезпечення здорових і безпечних умов навчання учнів і праці вчителів.
-дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог під час організації навчально-виховного процесу та проведення позакласної роботи.
-Про допуск до іспитів проведення перевідних і випускних іспитів.
-Інші питання.
2.Організаційно-методичні:
-Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах на основі творчого підходу до реалізації навчальних програм.
-Про реалізацію ідей розвиваючого навчання в практичній діяльності педагогічного колективу школи.
-Органічна єдність методів навчання, виховання й розвитку відповідно до вимог Концепції громадянського виховання.
-Шляхи вдосконалення форм і методів навчання під час процесу викладання основ науки.
-Про індивідуальний і диференційований підхід до (життя) учнів під час процесу навчання і виховання.
-Виховання активності учнів та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин на основі розвитку учнівського самоврядування.
-Самоосвіта вчителів як складова системи внутрішньої методичної роботи.
-Сучасний урок – спільна творчість учителя та батьків.
-Інтеграція навчання як засіб забезпечення системних знань учнів із різних галузей науки.
Орієнтовна тематика засідань педагогічних рад з проблеми виховної роботи
1.Резерви педагогіки співробітництва.
2.Педагогіка співробітництва – важлива умова перебудови школи.
3.Класний керівник – активна особистість у створенні виховної системи в школі.
4.Подолання інертності та консерватизму педагогічного мислення, розвитої творчого потенціалу вчителя.
5.Творча співдружність педагогічного колективу і дитячих громадських організацій в умовах демократичної школи.
6.Діяльність педагогічного колективу з розвитку ініціативи і самодіяльності учнівського колективу.
7.Колективні творчі справи як засіб формування особистості і колективу.
8.Робота педагогічного колективу з подолання відхилень у навчанні та вихованні учнів.
9.Зміст і методи естетичного виховання школярів, шляхи його вдосконалення.
10.Виховна робота, оволодіння активними формами і методами виховання.
11.Передовий педагогічний досвід у галузі виховання учнів.
12.Самоврядування – шлях демократизації школи.
13.Зміст і методи екологічного виховання учнів на занятті та в позаурочний час.
14.Взаємодія школи, сім'ї і громадськості у справі виховання дітей та підлітків.
15.Методи вивчення і формування особистості учнів та їх використання педагогічним колективом.
16.Підвищення якості індивідуальної роботи з учнями в процесі навчання і виховання.
17.Діяльність педагогічного колективу школи щодо розвитку громадської актив пості, самостійності та організаторських здібностей школярів.
18.Шляхи реалізації концепції національного виховання учнівської молоді, формування в неї національної самосвідомості в умовах сучасної школи.
19.Пошук нових форм і методів народознавчої роботи – важлива умова оновлення школи.
20.Діяльність педагогічного колективу школи із залучення учнів до руху "Мої земля – земля моїх батьків".
21.Використання народної дидактики в сучасній школі.
22.Впровадження ідей і засобів народної козацької педагогіки в навчально-виховний процес.
Форми проведення педагогічних рад
Педагогічна рада – постійно діючий діалог за круглим столом із навчально-виховних проблем школи.
Це передусім діалог, що має на меті створити взірець демократичного формування національної політики в країні, він створює дискусійне середовище для обміну думок і вироблення окремих позицій і рекомендацій для реформування освіти.
На основі різноманітної внутрішньої інформації керівник школи визначає головну проблему, яка заважає на даний момент нормальному ритму навчально-виховного процесу, що і буде темою постійно діючого діалогу.
Створюється оргкомітет (аналітична група), яка визначає основні питання для діалогу. За тиждень до педради проблема (тема) і завдання доводяться до відома колективу (членів круглого столу) з метою осмислення причин і шляхів вирішення даної проблеми кожним членом колективу.
Педраду (постійно діючий діалог за круглим столом) розпочинає директор школи, який інформує про проблему школи. Після цього ведеться діалог обговорення тих питань, що стосуються розв’язання загальної проблеми. Кожен висловлює своє бачення шляхів розв’язання проблеми. Аналітична група після обговорення кожного питання робить загальний підсумок і виносить єдине рішення з цього питання.
Після обговорення всіх питань і винесення групових рішень з кожного питання, аналітична група оформляє загальний аналітичний звіт, де накреслює шляхи вирішення даної проблеми (іншими словами – це є рішення педагогічної ради).
Для активізації роботи педради керівнику потрібно шукати нові, нестандартні форми її проведення, найбільш доцільні відповідно до специфіки конкретної навчально-методичної теми та умов роботи школи, запитів, інтересів та рівня професійної компетентності даного педагогічного колективу.
До таких форм слід віднести ділові ігри всіх видів:
1."Регламентована дискусія".
2.Педагогічна рада "Вертушка".
3.Педагогічна рада "Банк ідей".
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ
“Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності школярів у підвищенні рівня якості знань учнів та розвитку їхньої творчої активності”
Питання для обговорення:
1.Любов і повага до дитини в органічному поєднанні з вимогливістю до неї у процесі контролю та оцінювання знань.
2.Доброзичливість і психолого-педагогічний такт у процесі контролю навчальної діяльності учнів.
3.Дотримання принципу об’єктивності оцінювання.
4.Здійснення індивідуального підходу до школярів у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів.
5.Роль та значення почуття відповідальності за виставлену оцінку.
6.Причини формалізму в здійсненні контролю за навчальною діяльністю учнів.
7.Оцінювання вчителя. Від чого залежить його дієвість.
8.Оцінювання та стимулювання навчальної діяльності учителем і самооцінювання їх учнем.
9.Оцінювання як мотив у навчанні.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНФЕРЕНЦІЯ
“Вплив науково-методичної підготовки та професійної
майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу”
Питання для обговорення:
1.Яким має бути сучасний урок, що забезпечив би високу результативність навчально-виховного процесу?
2.Роль особистості вчителя у забезпеченні результативності навчально-виховного процесу.
3.Роль і місце нових ефективних форм і методів організації навчання у забезпеченні його результативності.
4.Чи складалась у вас своя система методів, що забезпечують високу результативність навчання?
5.Як ви поповнюєте науково-методичні знання та удосконалюєте свою професійну підготовку?
6.Чи погоджуєтесь ви із висловом “Мудрість влади педагога – це велика творчість і праця над собою”?
7.Результативність – це що? Високий бал, міцні знання чи велика зацікавленість предметом?
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ
“Типи розуміння вчителями психології учня та вияви у педагогічній взаємодії”
Питання для обговорення:
1.Психолого-педагогічні особливості вчителя та учня.
2.Труднощі підліткового віку та ранньої юності.
3.Індивідуальний підхід до дитини у процесі навчання.
4.Розвиток особистості в старшому шкільному віці. Як впливає на нас і на дітей ситуація, в якій ми діємо? (Умовна чи реальна ситуація. Способи розв’язання. Педагогічне оцінювання цієї ситуації).
5.Соціальні орієнтири неповнолітніх.
6.Шкільний клас: як пізнати й виховувати його душу.
7.Згуртування класного учнівського колективу.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ПРАКТИКУМ
“Вплив оцінювання на психічний стан учня”
Питання для обговорення:
1.Роль учителя в посиленні престижності й об’єктивності оцінювання та в подоланні недоліків знань учнів.
2.Причини формалізму в оцінюванні знань учнів.
3.Самооцінювання знань школярем.
4.“З перших років життя, - писав В.О.Сухомлинський, - на тернистому шляху навчання перед дитиною з’являється ідол-оцінка. Для однієї дитини він добрий, поблажливий, для іншої дитини – жорстокий, безжалісний, невблаганний. Дитина намагається задовольнити чи, у найгіршому разі, обдурити ідола і поступово звикає вчитися не для особистої радості, а для оцінки”.
Ваше ставлення до цього твердження.
5.Послідовна, системно-оцінювальна вимогливість до учнів.
6.Умова та засоби, які сприяють оптимальному застосуванню оцінки.
7.Чи залежить статус учня в класі від його оцінок.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Розвиток спрямованості особистості школяра на навчально-пізнавальну діяльність”
Питання для обговорення:
1.Застосування педагогіки співробітництва в процесі навчання і виховання молодших школярів.
2.Активізація особистісного потенціалу школярів у процесі викладання хімії.
3.Використання творчих завдань для активізації навчально-пізнавальної діяльності на уроках біології.
4.Цілеспрямована робота класного керівника як інструмент та мотив розвитку особистості школяра, його самовиховання.
5.Художньо-словесне самовираження старшокласника як психологічний чинник становлення творчої особистості на засіданнях предметного гуртка “Літературне кафе”.
6.Формування громадянської активності школярів у процесі військово-патріотичного виховання.
7.Активна співпраця організатора учнівського колективу з дітьми молодшого та середнього шкільного віку з метою їхнього особистісного зростання.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Реалізація принципів розвиваючої функції навчання на уроках та позакласних заняттях”
Питання для обговорення:
1.Суть проблемної ситуації та її роль у процесі мислення.
2.Розвиток індивідуальності та обдарованості школярів, забезпечення умов для їхнього саморозвитку.
3.Роль педагогічного спілкування у розвитку творчих здібностей.
4.Способи розвитку навичок усвідомлення та дослідження здобутих результатів навчання школярами.
5.Виховання цілеспрямованості в процесі формування навчальних вмінь і навичок.
6.Систематичність, наполегливість, воля – необхідні складові процесу розвитку школяра.
7.Вміння полемізувати із самим собою.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Діяльність педагогічного колективу школи з розвитку громадянської активності, самостійності та організаторських здібностей школярів”
Питання для обговорення:
1.Розвиток і підтримка внутрішньої свободи особистості, створення умов для її практичної діяльності.
2.Роль учнівського самоврядування в формуванні громадянської освіти.
3.Виховання відповідальності за свій вибір, розуміння моральних і юридичних обов’язків перед суспільством і державою.
4.Самостійна адаптація старшокласників до змін у суспільстві.
5.Використання різних форм позакласної роботи як один із основних чинників формування громадянської зрілості.
6.Пріоритетність діалогічних і монологічних методів навчання та виховання.
7.Вироблення у школярів необхідних у житті навичок поведінки, громадянськості.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ДОСЛІДЖЕННЯ
“Врахування психолого-педагогічних аспектів, сформування сприятливого психологічного клімату уроку – важлива умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу”
Питання для обговорення:
1.Пріоритетність психологічного чинника під час викладання загальноосвітніх дисциплін.
2.Інтерес як психологічна основа для результативності навчання.
3.Емоційний тонус навчальної діяльності школярів на уроці, який створюється самим змістом уроку.
4.Спільна пошукова діяльність учителя та учня.
5.Створення атмосфери доброзичливості в спілкуванні вчителя з учнем. Педагогічний такт.
6.Розвиток уяви дітей з метою підвищення їхньої вольової активності.
7.Способи створення ситуацій успіху.
Головні мета і завдання педагогічних рад – об’єднати зусилля колективу школи на підвищення рівня навчально-виховної роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки і передового досвіду.
Найголовніші завдання педагогічної ради
1.Об'єднання зусиль педагогів у розв’язанні актуальних проблем навчально – виховного процесу, підвищення якості навчання і виховання учнів.
2.Визначення „дерева цілей” діяльності педагогічного колективу, дальньої, середньої та близької перспектив, програми розвитку школи.
3.Впровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого–педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.
І. Функції педагогічної ради
Аналіз видів її діяльності дозволяє зробити висновок про те, що сучасна педагогічна рада є поліфункціональним. В її функціях можуть бути виділені такі групи:
•управлінські;
•методичні;
•виховні;
•соціально-педагогічні (див. таблицю 1).
Пріоритетність кожної з них залежить від цільових установок педагогічного колективу та його керівників.
1.Управлінські (адміністративні) функції педагогічної ради включають такі різновиди: законодавчі, діагностичні, планово-прогностичні, експертно-контролюючі:
•законодавчі виражаються в колективних рішеннях, які приймаються відкритим голосуванням і обов’язковим до виконання кожним працівником (прийняття рекомендацій органів освіти; рішень та регіональних програм і навчальних планів; здійснення всеобучу; допуск до екзаменів, переводу, нагородження, атестація педагогічних працівників);
•узагальнено-діагностичні: проведення дослідно-експериментальної роботи, соціальних, психологічних та медичних обстежень;
•планово-прогностичні: обговорення перспектив розвитку школи, планування діяльності колективу, вибір навчальних планів, програм;
•експертно-контролюючі: заслуховування звітів, заключення про діяльність педагогічних керівних працівників, про виконання вчителями та учнями Уставу школи, єдиних вимог до учнів, про роботу з батьками;
•коректуючі: внесення змін і поправок в плани роботи школи в зв’язку зі змінами державної політики, соціальної обстановки, соціального замовлення.
В методичних функціях педагогічної ради можна відзначити інформаційне, узагальнено-аналітичне, розвиваюче, навчаюче, активізуюче направлення:
•інформаційне направлення, повідомлення про стан навчально-виховного процесу та шляхах його удосконалення про досягнення педагогічної науки, пропаганда передового досвіду;
•узагальнююче направлення: аналіз стану навчально-виховного процесу, рівня викладання, якість знань та рівень вихованості учнів, узагальнення й аналіз педагогічного досвіду;
•розвиваюче направлення: розвиток педагогічної майстерності, оволодіння формами, методами та прийомами навчання, які дають найбільший ефект, використання досвіду педагогів-новаторів, передових шкіл, застосування прогресивних навчальних технологій;
•навчаюче направлення: перш за все підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом різних форм передачі знань, умінь, навичок педагогічної майстерності;
•активізуюче направлення: активізація зусиль педагогічного колективу, всіх ланок методичної служби: науково-методичної ради, проблемних груп педагогічної ради, предметних кафедр і методичних об’єднань, методичного кабінету і роботи кожного вчителя над своєю методичною темою.
2. Виховні функції педагогічної ради направлені на формування індивідуальності кожного педагога, свідомої дисципліни педагогічного колективу.
Формування індивідуальності: допомога в збагаченні та розкритті індивідуальності кожного вчителя.
Виховання колективу проходить в процесі підготовки засідань педагогічних рад, до чого залучаються всі вчителі, обговорення питань та прийняття рішень, а також у виконанні прийнятих рішень. Колективна робота виховує свідому внутрішню дисципліну вчителів, організованість, відповідальність, здібність до планомірної діяльності.
Формування мотивації, вироблення системи загальних поглядів на розвиток навчання і виховання, розробка єдиних вимог до дій колег.
3.Соціально-педагогічні функції полягають в:
•комунікації, зв’язку педагогічного колективу з батьками, учнями, з педагогічними колективами інших шкіл;
•координації інтеграції зусиль суб’єктів виховання: школи, сім’ї, громадські організації; погодженні, встановлення цілеспрямованих зв’язків, послідовності дій;
•захисту дітей та учительських колективів, виконання правових норм по відношенню до учасників педагогічного процесу (здорових умов роботи і навчання, харчування, соцзабезпечення, прийому та звільнення).
АЛГОРИТМ
проведення засідання педагогічної ради
1.Повідомлення голови педагогічної ради про кількість членів педради, присутніх, відсутніх та причини їх відсутності.
2.Затвердження порядку денного засідання педагогічної ради.
3.Інформація про стан виконання рішення попереднього засідання (5-7 хв.).
4.Чітке встановлення регламенту роботи педагогічної ради (доповідь до 30 хв., виступи – 5 хв.).
5.Доповідь.
Підвести підсумки після обговорення доповіді, накресливши шляхи вирішення проблемного питання.
6.Обговорення питання.
7.Прийняття рішення педагогічної ради.
8.Контроль за виконанням прийнятих педагогічною радою рішень.
Зачитати проект рішення педагогічної ради та після внесення змін, додатків, уточнень та затвердити його відкритим голосуванням.
Оголосити про закінчення роботи педагогічної ради.
Надати можливість членам педагогічної ради для довідок, зауважень з приводу ведення педагогічної ради.
АЛГОРИТМ
діяльності творчої групи
1.Підготовчий етап – аналіз шкільної практики.
Визначення науково-методичної літератури з проблеми. Розподіл обов’язків та питань для кожного члена групи.
2.Цілеспрямована теоретична підготовка.
Психологічна підготовка для сприйняття нового. Вивчення науково-педагогічної та методичної літератури.
3.Складання програми діяльності.
Визначення конкретних цілей і завдань групи.
Розробка моделей, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досвіду.
4.Накреслення шляхів розв’язання проблеми.
Колективне обговорення висунутих гіпотез.
Випробувальне впровадження кращого педагогічного досвіду з проблеми.
5.Аналіз і підсумок результатів. Апробація набутого досвіду на основі нових педагогічних ідей. Апробація рекомендацій, розроблених творчою групою.
6.Запровадження досвіду творчої групи в масову практику.
АНКЕТА
для вчителів
-Які питання, винесені на педраду в цьому навчальному році, викликали у Вас інтерес і спонукали переглянути свої форми і методи навчання?
-Які питання Ви пропонуєте розглянути в наступному навчальному році?
-Які труднощі Ви відчули під час навчання учнів, якої допомоги потребує з боку адміністрації школи?
-Чи задовольняє Вас методичне забезпечення предмету? Яку роль відіграє методичного об’єднання у вдосконаленні навчального процесу?
АНКЕТА
“Ефективність роботи педагогічної ради”
1.Що з’явилося нового в роботі педагогічної ради в поточному навчальному році? _____
2.У чому, на Ваш погляд, суттєві недоліки в підготовці та проведенні засідань педагогічної ради? ______
3.Що Ви пропонуєте для підвищення ефективності роботи педагогічної ради?_____
4.Запропонуйте 2-3 питання на розгляд педагогічної ради в новому навчальному році ________
АНКЕТА
Шановний колего! В січні планується проведення педагогічної ради на тему: “Використання особистісного потенціалу учня при застосуванні різних технологій навчання”
1.Врахування індивідуальних особливостей, створення максимальних можливостей для розвитку учнів. Як Ви цього досягаєте? _____
2.Особистісно орієнтоване навчання: як Ви впроваджуєте його елементи в навчально-виховний процес? ______
3.Який стиль спілкування з учнями Вам імпонує більше: авторитарний чи демократичний? Чому? _________
4.Які форми роботи з обдарованими учнями Ви вважаєте найбільш ефективними? _________
5.Самоосвіта – це Ваша індивідуальна потреба чи вимога адміністрації? ___
6.Які форми методичної роботи необхідні для підвищення Вашого фахового рівня з даного питання? _______
Вхідне анкетування
1.Чи вважаєте Ви питання, винесене на педраду:
а) важливим;
б) актуальним;
в) таким, що допоможе розв’язати проблему підвищення рівня навчальних досягнень____________
2.Які форми роботи з учнями, на Вашу думку, дають можливість максимально залучити їх до процесу пізнання? __________
3.Які технології навчання Ви використовуєте у навчальній та позанавчальній діяльності? Їх результативність __________
Вихідне анкетування
1.Чи вважаєте Ви питання, винесене на педраду:
а) важливим;
б) актуальним;
в) таким, що допоможе розв’язати проблему підвищення рівня навчальних досягнень __________
2.Які технології навчання учнів, на Вашу думку, дають можливість максимально залучити їх до процесу пізнання? _______
3.Чи змінилася Ваша позиція щодо використання різноманітних технологій навчання для стимулювання розкриття особистісного потенціалу учнів:
а) так;
б) ні;
в) вважаю питання безперспективним ________
Самоаналіз педради
1.Тема педради.Чи співпадає з річним планом?
2.Чи була інформація про виконання рішення попередньої педради?
3.Яка організаційно-методична робота проводилась по підготовці до педради? (створення робочої групи, залучення громадських організацій, шкільних МО, проведення анкетування учнів, учителів, батьків, випуск методичного бюлетня, підготовка виставки літератури по темі педради, участь органів учнівського самоврядування).
4.Форми проведення педради.
5.Підготовка доповіді.
•Зміст доповіді з обговорюваних питань.
•Де і коли обговорювалась доповідь?
•Відображення ППД, досвіду вчителів-новаторів.
6.Вироблення проекту рішення:
•визначення завдання доповідачам;
•конструктивність виступів учителів;
•чи були пропозиції з місць?
7.Висновки:
•чи були створені необхідні умови для розвитку ініціативи і творчості вчителів, демократичних засад в управлінні;
•регламент;
•культура проведення.
ПАМ’ЯТКА
для вивчення ефективності підготовки та проведення педагогічних рад
1.Планування організаційно-педагогічної та організаційно-методичної діяльності педагогічної ради. Перспективний план педрад. Підпорядкування тем педрад обраній науково-практичній проблемі.
2.Робота педагогічної ради згідно з “Положенням про педагогічну раду загальноосвітньої школи” та “Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад”. Кількість педрад. Регламент.
3.Забезпечення належного науково-теоретичного рівня педрад. Актуальність обговорених проблем. Тематика.
4.Форми проведення педагогічних рад. Нестандартні педради.
5.Ефективність аналізу роботи за минулий навчальний рік на серпневій педраді.
6.Підготовка до конкретних засідань педрад (анкетування вчителів щодо проблеми, яка має розглядатися, вивчення цих анкет, доповнення їх аналізом заходів, що проводились у школі, та результатами внутрішкільного контролю). Контроль за підготовкою. Рекомендації вчителям, що виступають на педраді.
7.етапи проведення засідання. Забезпечення активності вчителів під час обговорення винесеного на засідання питання. Періодичність виступів педагогів.
8.Підготовка проекту виваженого рішення. Прийняття рішення з урахуванням пропозицій і доповнень учасників засідання.
9.Створення умов, необхідних для виконання прийнятих рішень. Визначити виконавців рішення, врахувати їхні індивідуальні можливості, індивідуальні якості, здібності, досвід.
10.Організація виконання рішення (чітка програма діяльності педагогічного колективу на певний період).
11.Взяття рішення на контроль (прийняття адміністративного рішення, проведення виробничих нарад, засідань методичних об’єднань, творчих груп, накреслення способів поетапної реалізації рішення).
12.Зняття з контролю вже прийнятих рішень.
Література
1.Дроб’язко П. Удосконалення роботи педагогічної ради // Директор школи. – 2000. - №37. – С.9.
2.Капустін М. Методика підготовки і проведення педагогічної ради // Завуч. – 1 вересня 2001. - №10. – С.6-7.
3.Кашкін Ю. Самоосвітня діяльність учителя – запорука успішної роботи школи: Матеріали до педагогічної ради // Директор школи. – 2001. - №17. – С.11.
4.Липова Л. та ін. Педагогічні ради у школі: технологія і спрямованість // Директор школи. – 2000. - №41. – С.7.
5.Можейко Г. Управління учнівською та педагогічною творчістю (Педагогічна рада, з досвіду роботи) // Директор школи. – 2000. - №1.
6.Педагогічна рада як колегіальна форма управління в школі // Директор школи. – 1 вересня 2001. - №28. – С.3-30.
7.Романюк А. Як готувати підсумкове засідання педради // Сільська школа України. - 2001. - №11. – С.15.
8.Селевко Г. Педагогічна рада – ділова гра // Завуч. – 2001. - №7. – С.2.
9.Селевко Г. Педагогічна рада у формі семінару-практикуму // Завуч. – 2001. - №3. – С.2.
10.Селевко Г. Технологии педагогических советов // Сельская школа. – 2000. - №4-5. – С.11; 2001. - №1. – С.16.
Учителям - Структура методичної роботи
Педагогічна рада – колективний орган управління науково-методичною роботою
В умовах демократизації шкільного життя зростає роль колективних форм управління, в тому числі педагогічної ради. Педагогічна рада є постійнодіючим органом школи для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Вона створюється і діє в тих школах, де працює не менше трьох учителів. Головним завданням педагогічної ради є об’єднання зусиль педагогічного колективу школу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. У великих школах як дорадчий орган при педраді може бути створена наукова-методична рада.
Педагогічна рада школи – колективний орган, що покликаний керувати всім навчально-виховним і господарським життям школи. Одним з головних завдань директора школи є створення всіх умов для підвищення авторитету і працездатності ради: рада під його керівництвом займається багатьма питаннями шкільного життя, піддає в окремих випадках критичній оцінці діяльність педагогічного колективу школи і окремих його працівників, спрямовані на поліпшення навчання і виховання учнів. Це здійснюється шляхом тісного зв’язку педагогічної ради з методичними об’єднаннями і кафедрами, з батьківським активом і окремими членами шкільного колективу.
Демократичні форми внутрішньошкільного управління передбачає включення педагогів у вирішення повного обсягу важливих проблем життя і діяльності школи з урахуванням і максимальним зближенням інтересів кожного учителя з інтересами держави і суспільства, упровадження економічних важелів і стимулів в організацію спільної роботи педагогів по досягненню реальних результатів навчально-виховної роботи на основі удосконалення стилю спілкування, взаємної поваги і співпраці, високого професіоналізму та єдності педагогічних поглядів учительського колективу.
Одне з головних завдань педагогічної ради – створення дружнього, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен почував би себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи. Це досягається також, окрім інших заходів, правильним добором питань, які рекомендуються для обговорення педради. Так, обговорення плану роботу школи або звіту методичного об’єднання, кафедри або кого-небудь з учителів на засіданні педради звичайно викликає підвищений інтерес всього колективу; зіставляючи роботу колеги зі своєю власною, кожен намагається використати кращій досвід у своїй роботі.Методичні об’єднання і кафедри всю роботу проводять під керівництвом науково-методичної ради, яка створюється і діє за дорученням педагогічної ради. В одному випадку методичне об’єднання або кафедри проводить поглиблене опрацювання питань, що виникли на засіданні науково методичної або педагогічної ради, де були дані лише відповідні принципові установки. В інших випадках методичні об’єднання або кафедри заслуховують і узагальнюють досвід окремих педагогів, а потім про результати доповідають науково-методичній або педагогічній раді.Наукова-методична робота в школі за своїм змістом має бути пов’язана з різними формами роботи по підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів, тобто з їх курсовою перепідготовкою, діяльність методичних районних об’єднань семінарів і т. ін. Науково-методична робота в школі повинна, з одного боку, продовжувати і закріплювати ту роботу, яка проводилася на курсах і семінарах, а з другого боку – готувати вчителів до наступного циклу підвищення кваліфікації.
У самій науково-методичній роботі, яка проводиться в школі, також має бути забезпечений постійний і повсюдний взаємозв’язок методичних об’єднань, кафедр з науково-методичною і педагогічною радою. Головні лінії цього взаємозв’язку можуть бути такими:
1. Взаємозв’язок у змісті роботи науково-методичної та педагогічної ради школи; методичної об’єднання і кафедри. Суть його полягає в тому, що педагогічна рада, яка відіграє роль спрямовуючого і координувального центру роботи по підвищенню кваліфікації вчителів у школі, на свої засіданнях розглядає найважливіші питання і насамперед питання і теми (проблеми) , над яким педагогічний колектив поглиблено працює.
2. Метод об’єднання і кафедри, виходячи з лінії і рішення педагогічної ради, ведуть поглиблену роботу над науково-методичною темою (проблемою), враховуючи при цьому специфіку предмета, рівень теоретичної підготовки і педагогічної майстерності педагогів.
3. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок у змісті шкільних (міжшкільних) методичних об’єднань, кафедр з системою самоосвіти вчителів.
4. Педагогічна рада спрямовує взаємозв’язок між окремими шкільними і міжшкільними методичними об’єднаннями, кафедрами шляхом періодичного проведення спільних засідань з метою обговорення питань, що мають значення для забезпечення взаємозв’язку у викладанні навчальних предметів, роботі над науково-методичною темою (проблемою), наступності в роботі молодших і старших класів тощо.
Названі напрями діяльності методичних об’єднань і кафедр не вичерпують багатогранної діяльності науково-методичної і педагогічної ради по розвитку науково-методичної роботи в школі. Стало традицією діяльність науково-методичних педагогічних рад робота по реалізації завдань визначених педколективом науково-методичних тем (проблем) підготовка і проведення щорічних педагогічних читань і науково-практичних і теоретичних конференцій, організації роботи науково-практичних і проблемних семінарів і практикумів. Коротко можна сформулювати такі головні напрями діяльності науково-методичної і педагогічної ради:
Робота щодо підвищення науково-теоретичного і науково-методичного рівня викладання основ науки;
Прогнозування розвитку школи в перспективі;
Упровадження нових психолого-педагогічних ідей, результатів дослідно-експериментальних досліджень та передового педагогічного досвіду в практику роботи школи;
Розгляд проблем ефективності викладання основ науки, якості знань, умінь і навичок учнів;
Проблеми і структури національного виховання учнів;
Про виконання Закону “Про мови в Україні”;
Про перспективні та річні плани роботи школи та інше.
В опублікованому Міністерством освіти України проекті Закону “Положення про середній заклад освіти ” чітко формулюється компетенція такого постійнодіючого дорадчого колегіального органу, як педагогічна рада. В розд. 5 “Управління середнім закладом освіти” в п. 5.5 записано:
“…Педагогічна рада:
•Розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
•Обгрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання втому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;
•Організовує роботу пов’язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
•Розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.
Робота педради планується в довільній формі відповідно до потреб закладу освіти. Члени педагогічної ради мають право виносити на її рзгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педради визначається їх доцільністю, але не менш як 4 рази на рік. Рішення, прийняті педрадою, реалізуються, як правило, наказами керівника закладу.”
Плануючи роботу педради школи, необхідно чітко усвідомлювати соціальне замовлення школі, зміст державних рішень у сфері освіти і культури, директивних і нормативних документів з управління школою, максимально враховувати невирішені проблеми і реальні можливості школи.
Педагогічна рада школи – від слова "радитись". Цю функцію демократичного неформального спілкування з учителями та іншими працівниками школи треба впроваджувати якомога повніше. Чіткі вказівки і завдання, зміст і функції ради викладені в Положенні про педагогічну раду. Юридичними документами, які визначають статус, повноваження й завдання педагогічної ради є "Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи" і "Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад". Зокрема в "Положенні про загальноосвітній навчальний заклад" п.60, 61, 62 сказано:
п.60 "Директор загальноосвітнього навчального закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління навчальним закладом".
п.61 "Робота педагогічної ради проводиться відповідно до загальноосвітнього навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох на рік".
п.62 "Педагогічна рада розглядає питання:
-удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
-планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
-переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
-підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
-морального та матеріального заохочення учнів та працівників закладу;
-притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків.
Головне в роботі педради, особливо під час підготовки – надання методичної допомоги вчителям, вихователям і класним керівникам. Діяльністю педагогічної ради керує директор школи, однак велику організаційну роботу з підготовки рад, з контролю за виконанням рішень веде заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
Педагогічна рада школи має забезпечувати два напрями діяльності:
1.Організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи школи, розгляд підсумків роботи школи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу в школі.
2.Науково-педагогічний: науково-педагогічна проблема школи й шляхи її реалізації, обговорення підсумків наукових досліджень, апробацій передового досвіду. Форми науково-методичної діяльності педради є свідчення кваліфікації педагогічного колективу.
Серйозну увагу слід приділити підготовці до проведення засідань педради. Варто виділити такі етапи в підготовці й проведенні педрад:
•планування педрад (перспективне планування засідань на певний період);
•підготовка конкретного засідання;
•проведення педагогічної ради;
•організація виконання рішень педради.
Перспективне планування засідань педради
Тематика засідань педрад визначається, як правила, в кінці поточного навчального року, виходячи з проблеми школи, потреб колективу, аналізу стану навчально-виховного процесу, бесід із керівниками проблемно-динамічних груп, активом учителів, батьківським комітетом і учнівськими організаціями.
Перше засідання педради проводять на початку навчального року (в кінці серпня) і присвячують, як правило, аналізу роботи школи за минулий навчальний рік, обговоренню завдань на наступний рік. Обов’язково на першому засіданні затверджується навчальний план роботи школи, варіанти програм, підручників, особливості роботи окремих педагогів (робота за авторськими програмами, апробація педагогічних інновацій). Засідання педради, на якому розглядається питання про допуск до екзаменів, переведення до наступних класів і випуск учнів зі школи, може проводитись у декілька етапів.
Педагогічний колектив школи обирає певну науково-педагогічну проблему, яка значною мірою визначає спрямованість засідань педрад. Внутрішкільна методична робота й самоосвіта вчителів мають бути тематично пов’язані з проблемами, які розглядаються на Педагогічна радах.
Підготовка до проведення педагогічної ради
В забезпеченні ефективності педрад велике значення має своєчасна та ретельна підготовка до них. Щоб досягти необхідного рівня підготовки педагогічного колективу до проведення засідань, керівнику потрібно:
-завчасно (до 1 вересня) ознайомити педагогічний колектив з тематикою засідань педрад на навчальний рік, щоб кожен учитель мав можливість досконало вивчити теоретичні основи проблеми та пов’язати їх із практикою своєї діяльності;
-створити робочу групу з числа зацікавлених вчителів у вирішенні даної проблеми, спланувати її роботу;
-провести співбесіди з окремими членами групи, визначити коло питань для обговорення, скласти список літератури з обговорюваної проблеми;
-підготувати до виступу тих членів колективу, які можуть "вести за собою" у вирішенні даної проблеми;
-підготувати педагогічні ситуації, які б доцільно було розглянути на засіданні;
-підготувати виставку літератури; дидактичних посібників, розробок з даних питань, виступ групи науково-педагогічної інформації;
-відпрацювати понятійний апарат (словник термінів) заздалегідь, а не на самому засіданні;
-провести апаратну нараду для аналізу пропозицій, обговорення доповіді, корекція проекту рішення;
-провести соціологічні дослідження у відповідності до проблеми всіх учасників освітнього процесу: вчителів, батьків, учнів;
-змоделювати оптимальний варіант проекту рішення педради, ознайомити з ним педагогічний колектив;
-сформувати групу для корекції рішень під час проведення самої педради;
-провести інструктивні наради з окремими відповідальними особами.
Підготовка педради – це робота над створенням творчої атмосфери в колективі для всебічного обговорення проблеми. Тому колективу необхідно подбати про культуру проведення всіх завдань, виробити певні правила.
Культура проведення педагогічної ради
1.Основні правила:
-дотримуватись чіткого регламенту (вчасно починати засідання, тривалість не більше 1,5-2 год., не затягувати доповідь (20-25 хв.) та виступи (3-5 хв.);
-не допускати емоційних "вибухів" (обговорення проводити в діловій обстановці);
-домагатись конструктивності виступів (повинні містити в собі аналіз проблемних питань та вносити конкретні пропозиції до рішень педради)
2.Алгоритм ведення засідання педради:
-розпочинати засідання в точно призначений час;
-повідомити про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини неявки на засідання;
-оголосити питання, які виносяться на засідання педради та затвердити їх відкритим голосуванням;
-затвердити регламент роботи засідання педради та суворо дотримуватись його;
-проінформувати про виконання рішення попередньої педради;
-надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;
-слідкувати за реакцією членів педради, їх увагою, дисципліною, участю в роботі засідання;
-при необхідності під час проведення засідання педради вставити ділову репліку, спрямувати виступаючого в належному напряму;
-підвести підсумки після обговорення доповіді, накреслити шляхи вирішення проблемного питання;
-зачитати проект рішення педради та після внесення змін, додатків, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;
-оголосити про закінчення роботи педради;
-надати можливість членам педради висловитись з приводу ведення педради.
Рекомендації щодо підготовки та проведення педагогічної ради
Правила підготовки до педради та успішне її проведення можливе за дотримання таких умов:
-знання й дотримання вимог нормативних документів, які регламентують діяльність педради в школі;
-знання теоретичних основ, ролі і функціонування педагогічної ради;
-знання кращого досвіду підготовки й проведення засідання педагогічної ради;
-уміння творчо використовувати теорію і практику з питання, яке обговорюється на педраді;
-дотримання демократичного стилю управління школою, залучення до підготовки й проведення педради широкого кола педагогів;
-уміння накопичувати й критично відбирати необхідну інформацію;
-дотримання професійної етики під час спілкування адміністратора з підлеглими;
-активна участь всього педагогічного колективу в організації й проведенні педагогічної ради;
-вміння спрогнозувати передбачуваний результат як крок до поліпшення навчально-виховного процесу школи.
Підготовка до чергової педради починається з написанням розпорядження й детального робочого плану.
Контроль за підготовкою педради
Якість педради значною мірою залежить від своєчасного й уважного контролю. Цю роботу доцільно проводити в три етапи: за місяць, півмісяця і тиждень до проведення.
На І етапі надається практична допомога членам творчих груп. Роль директора школи і його заступників полягає у тому, щоб забезпечити цілеспрямованість відвідування уроків, позакласних заходів, пов’язаних з темою наступної педради. Необхідно розробити вузлові питання теми, "пам’ятки" і відповідну методику відвідувань і аналізу уроків. У пам’ятку можуть увійти такі питання:
-цільова направленість уроку й постановка пізнавальних завдань і вміння вчителя тримати учнів у стані розумової напруги;
-вимоги вчителя до якості засвоєння знань учнями.
Вчитель обирає завдання певної складності, прийоми активного опитування: види самостійних робіт учнів на уроці, методи організації домашнього завдання, роль оцінювання.
Якщо педагогічний колектив хоче подивитись на обговорювану проблему очима дітей – можна запропонувати старшокласників анкету: "Який предмет і чому викликає у вас найбільший (найменший) інтерес?"
На ІІ етапі слід звернути увагу на якість змісту доповіді (якщо вона буде), сценарій майбутньої дискусії, "ділові ігри", а також на проект рішення педради.
Проект рішень не повинен мати таких формувань: "необхідно дозволити", "слід поглибити", "різко посилити", "підняти рівень", "підвищити рівень навчально-виховної роботи".
Вироблення та прийняття рішення
Не менш складним та важливим питанням в засідання педради є вироблення та прийняття рішення. Це питання ні в якому разі не можна пускати на самоплив.
Готує проект рішення доповіді чи співдоповіді спільно з іншими членами робочої групи по підготовці педради. На засідання педради слід виносити підготовлений заздалегідь, глибоко продуманий проект рішення.
Під час проведення педради можуть бути внесені доповнення, зміни, уточнення. Для корекції проекту рішення доцільно обрати спеціальну групу. Проект рішення обов’язково зачитується, за нього голосують члени педради..
Щоб підвищити результативність роботи педради, керівнику слід пам’ятати деякі вимоги до рішення:
-зміст пунктів рішення повинен повністю висвітлювати суть питання, що розглядається;
-формування кожного пункту має бути чітким, лаконічним, конкретним;
-кожен пункт рішення адресується конкретному вчителю чи групі вчителів з вказівкою, що, коли треба зробити;
-обов’язково потрібно вказати відповідального за виконання;
-рішення має бути оптимальним за розміром та строками виконання.
Рішення, яким би радикальним воно не було, залишається тільки на папері, якщо не контролювати його виконання та не інформувати педагогічний колектив про якість його виконання.
Тому контроль за ходом виконання рішення педради з боку керівництва школи має бути обов’язковим.
Вимоги до педагогічної ради
-Наукова обґрунтованість, педагогічна грамотність повинна впливати на працю багатьох людей.
-Конкретність, єдність вимог, розрахованих на певний результат.
-Об’єктивна необхідність рішення, як основа залучень всіх членів колективу до її виконання зрозуміла всім виконавцям.
-Створення умов, необхідних для виконання прийнятих рішень.
-Добір виконавців рішення, врахування їхніх індивідуальних можливостей, особистих якостей, здібностей, досвіду.
-Визначеність у часі, організація проміжного й підсумкового контролю за виконання рішень.
-Зняття з контролю вже виконаних рішень.
-Реалізація рішень педради прийняття адміністративного рішення включає видання наказу, розпорядження, проведення нарад, засідань методичних об’єднань, динамічних, робочих або творчих груп.
Орієнтований перелік питань, які можна розглядати на засіданні педагогічної ради школи
1.Організаційно-педагогічні:
-Про підсумки роботи школи за минулий навчальний рік і завдання педагогічного колективу на наступний рік. Затвердження плану роботи школи.
-Про спільну роботу вчителів-словесників і шкільної бібліотеки щодо виховання в учнів інтересу до читання.
-Про роботу гуртків, клубів, товариств щодо формування в учнів високих морально-етичних якостей і національної свідомості.
-Про рівень викладання і якість знань учнів з .......... та шляхи його поліпшення.
-Про досвід роботи вчителя ........... .
-Про роботу методичних об’єднань учителів ........... і заходи щодо підвищення її результативності.
-Про забезпечення здорових і безпечних умов навчання учнів і праці вчителів.
-дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог під час організації навчально-виховного процесу та проведення позакласної роботи.
-Про допуск до іспитів проведення перевідних і випускних іспитів.
-Інші питання.
2.Організаційно-методичні:
-Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах на основі творчого підходу до реалізації навчальних програм.
-Про реалізацію ідей розвиваючого навчання в практичній діяльності педагогічного колективу школи.
-Органічна єдність методів навчання, виховання й розвитку відповідно до вимог Концепції громадянського виховання.
-Шляхи вдосконалення форм і методів навчання під час процесу викладання основ науки.
-Про індивідуальний і диференційований підхід до (життя) учнів під час процесу навчання і виховання.
-Виховання активності учнів та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин на основі розвитку учнівського самоврядування.
-Самоосвіта вчителів як складова системи внутрішньої методичної роботи.
-Сучасний урок – спільна творчість учителя та батьків.
-Інтеграція навчання як засіб забезпечення системних знань учнів із різних галузей науки.
Орієнтовна тематика засідань педагогічних рад з проблеми виховної роботи
1.Резерви педагогіки співробітництва.
2.Педагогіка співробітництва – важлива умова перебудови школи.
3.Класний керівник – активна особистість у створенні виховної системи в школі.
4.Подолання інертності та консерватизму педагогічного мислення, розвитої творчого потенціалу вчителя.
5.Творча співдружність педагогічного колективу і дитячих громадських організацій в умовах демократичної школи.
6.Діяльність педагогічного колективу з розвитку ініціативи і самодіяльності учнівського колективу.
7.Колективні творчі справи як засіб формування особистості і колективу.
8.Робота педагогічного колективу з подолання відхилень у навчанні та вихованні учнів.
9.Зміст і методи естетичного виховання школярів, шляхи його вдосконалення.
10.Виховна робота, оволодіння активними формами і методами виховання.
11.Передовий педагогічний досвід у галузі виховання учнів.
12.Самоврядування – шлях демократизації школи.
13.Зміст і методи екологічного виховання учнів на занятті та в позаурочний час.
14.Взаємодія школи, сім'ї і громадськості у справі виховання дітей та підлітків.
15.Методи вивчення і формування особистості учнів та їх використання педагогічним колективом.
16.Підвищення якості індивідуальної роботи з учнями в процесі навчання і виховання.
17.Діяльність педагогічного колективу школи щодо розвитку громадської актив пості, самостійності та організаторських здібностей школярів.
18.Шляхи реалізації концепції національного виховання учнівської молоді, формування в неї національної самосвідомості в умовах сучасної школи.
19.Пошук нових форм і методів народознавчої роботи – важлива умова оновлення школи.
20.Діяльність педагогічного колективу школи із залучення учнів до руху "Мої земля – земля моїх батьків".
21.Використання народної дидактики в сучасній школі.
22.Впровадження ідей і засобів народної козацької педагогіки в навчально-виховний процес.
Форми проведення педагогічних рад
Педагогічна рада – постійно діючий діалог за круглим столом із навчально-виховних проблем школи.
Це передусім діалог, що має на меті створити взірець демократичного формування національної політики в країні, він створює дискусійне середовище для обміну думок і вироблення окремих позицій і рекомендацій для реформування освіти.
На основі різноманітної внутрішньої інформації керівник школи визначає головну проблему, яка заважає на даний момент нормальному ритму навчально-виховного процесу, що і буде темою постійно діючого діалогу.
Створюється оргкомітет (аналітична група), яка визначає основні питання для діалогу. За тиждень до педради проблема (тема) і завдання доводяться до відома колективу (членів круглого столу) з метою осмислення причин і шляхів вирішення даної проблеми кожним членом колективу.
Педраду (постійно діючий діалог за круглим столом) розпочинає директор школи, який інформує про проблему школи. Після цього ведеться діалог обговорення тих питань, що стосуються розв’язання загальної проблеми. Кожен висловлює своє бачення шляхів розв’язання проблеми. Аналітична група після обговорення кожного питання робить загальний підсумок і виносить єдине рішення з цього питання.
Після обговорення всіх питань і винесення групових рішень з кожного питання, аналітична група оформляє загальний аналітичний звіт, де накреслює шляхи вирішення даної проблеми (іншими словами – це є рішення педагогічної ради).
Для активізації роботи педради керівнику потрібно шукати нові, нестандартні форми її проведення, найбільш доцільні відповідно до специфіки конкретної навчально-методичної теми та умов роботи школи, запитів, інтересів та рівня професійної компетентності даного педагогічного колективу.
До таких форм слід віднести ділові ігри всіх видів:
1."Регламентована дискусія".
2.Педагогічна рада "Вертушка".
3.Педагогічна рада "Банк ідей".
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ
“Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності школярів у підвищенні рівня якості знань учнів та розвитку їхньої творчої активності”
Питання для обговорення:
1.Любов і повага до дитини в органічному поєднанні з вимогливістю до неї у процесі контролю та оцінювання знань.
2.Доброзичливість і психолого-педагогічний такт у процесі контролю навчальної діяльності учнів.
3.Дотримання принципу об’єктивності оцінювання.
4.Здійснення індивідуального підходу до школярів у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів.
5.Роль та значення почуття відповідальності за виставлену оцінку.
6.Причини формалізму в здійсненні контролю за навчальною діяльністю учнів.
7.Оцінювання вчителя. Від чого залежить його дієвість.
8.Оцінювання та стимулювання навчальної діяльності учителем і самооцінювання їх учнем.
9.Оцінювання як мотив у навчанні.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНФЕРЕНЦІЯ
“Вплив науково-методичної підготовки та професійної
майстерності вчителя на результативність навчально-виховного процесу”
Питання для обговорення:
1.Яким має бути сучасний урок, що забезпечив би високу результативність навчально-виховного процесу?
2.Роль особистості вчителя у забезпеченні результативності навчально-виховного процесу.
3.Роль і місце нових ефективних форм і методів організації навчання у забезпеченні його результативності.
4.Чи складалась у вас своя система методів, що забезпечують високу результативність навчання?
5.Як ви поповнюєте науково-методичні знання та удосконалюєте свою професійну підготовку?
6.Чи погоджуєтесь ви із висловом “Мудрість влади педагога – це велика творчість і праця над собою”?
7.Результативність – це що? Високий бал, міцні знання чи велика зацікавленість предметом?
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-КОНСИЛІУМ
“Типи розуміння вчителями психології учня та вияви у педагогічній взаємодії”
Питання для обговорення:
1.Психолого-педагогічні особливості вчителя та учня.
2.Труднощі підліткового віку та ранньої юності.
3.Індивідуальний підхід до дитини у процесі навчання.
4.Розвиток особистості в старшому шкільному віці. Як впливає на нас і на дітей ситуація, в якій ми діємо? (Умовна чи реальна ситуація. Способи розв’язання. Педагогічне оцінювання цієї ситуації).
5.Соціальні орієнтири неповнолітніх.
6.Шкільний клас: як пізнати й виховувати його душу.
7.Згуртування класного учнівського колективу.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ПРАКТИКУМ
“Вплив оцінювання на психічний стан учня”
Питання для обговорення:
1.Роль учителя в посиленні престижності й об’єктивності оцінювання та в подоланні недоліків знань учнів.
2.Причини формалізму в оцінюванні знань учнів.
3.Самооцінювання знань школярем.
4.“З перших років життя, - писав В.О.Сухомлинський, - на тернистому шляху навчання перед дитиною з’являється ідол-оцінка. Для однієї дитини він добрий, поблажливий, для іншої дитини – жорстокий, безжалісний, невблаганний. Дитина намагається задовольнити чи, у найгіршому разі, обдурити ідола і поступово звикає вчитися не для особистої радості, а для оцінки”.
Ваше ставлення до цього твердження.
5.Послідовна, системно-оцінювальна вимогливість до учнів.
6.Умова та засоби, які сприяють оптимальному застосуванню оцінки.
7.Чи залежить статус учня в класі від його оцінок.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Розвиток спрямованості особистості школяра на навчально-пізнавальну діяльність”
Питання для обговорення:
1.Застосування педагогіки співробітництва в процесі навчання і виховання молодших школярів.
2.Активізація особистісного потенціалу школярів у процесі викладання хімії.
3.Використання творчих завдань для активізації навчально-пізнавальної діяльності на уроках біології.
4.Цілеспрямована робота класного керівника як інструмент та мотив розвитку особистості школяра, його самовиховання.
5.Художньо-словесне самовираження старшокласника як психологічний чинник становлення творчої особистості на засіданнях предметного гуртка “Літературне кафе”.
6.Формування громадянської активності школярів у процесі військово-патріотичного виховання.
7.Активна співпраця організатора учнівського колективу з дітьми молодшого та середнього шкільного віку з метою їхнього особистісного зростання.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Реалізація принципів розвиваючої функції навчання на уроках та позакласних заняттях”
Питання для обговорення:
1.Суть проблемної ситуації та її роль у процесі мислення.
2.Розвиток індивідуальності та обдарованості школярів, забезпечення умов для їхнього саморозвитку.
3.Роль педагогічного спілкування у розвитку творчих здібностей.
4.Способи розвитку навичок усвідомлення та дослідження здобутих результатів навчання школярами.
5.Виховання цілеспрямованості в процесі формування навчальних вмінь і навичок.
6.Систематичність, наполегливість, воля – необхідні складові процесу розвитку школяра.
7.Вміння полемізувати із самим собою.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
“Діяльність педагогічного колективу школи з розвитку громадянської активності, самостійності та організаторських здібностей школярів”
Питання для обговорення:
1.Розвиток і підтримка внутрішньої свободи особистості, створення умов для її практичної діяльності.
2.Роль учнівського самоврядування в формуванні громадянської освіти.
3.Виховання відповідальності за свій вибір, розуміння моральних і юридичних обов’язків перед суспільством і державою.
4.Самостійна адаптація старшокласників до змін у суспільстві.
5.Використання різних форм позакласної роботи як один із основних чинників формування громадянської зрілості.
6.Пріоритетність діалогічних і монологічних методів навчання та виховання.
7.Вироблення у школярів необхідних у житті навичок поведінки, громадянськості.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ДОСЛІДЖЕННЯ
“Врахування психолого-педагогічних аспектів, сформування сприятливого психологічного клімату уроку – важлива умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу”
Питання для обговорення:
1.Пріоритетність психологічного чинника під час викладання загальноосвітніх дисциплін.
2.Інтерес як психологічна основа для результативності навчання.
3.Емоційний тонус навчальної діяльності школярів на уроці, який створюється самим змістом уроку.
4.Спільна пошукова діяльність учителя та учня.
5.Створення атмосфери доброзичливості в спілкуванні вчителя з учнем. Педагогічний такт.
6.Розвиток уяви дітей з метою підвищення їхньої вольової активності.
7.Способи створення ситуацій успіху.
Головні мета і завдання педагогічних рад – об’єднати зусилля колективу школи на підвищення рівня навчально-виховної роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки і передового досвіду.
Найголовніші завдання педагогічної ради
1.Об'єднання зусиль педагогів у розв’язанні актуальних проблем навчально – виховного процесу, підвищення якості навчання і виховання учнів.
2.Визначення „дерева цілей” діяльності педагогічного колективу, дальньої, середньої та близької перспектив, програми розвитку школи.
3.Впровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого–педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.
І. Функції педагогічної ради
Аналіз видів її діяльності дозволяє зробити висновок про те, що сучасна педагогічна рада є поліфункціональним. В її функціях можуть бути виділені такі групи:
•управлінські;
•методичні;
•виховні;
•соціально-педагогічні (див. таблицю 1).
Пріоритетність кожної з них залежить від цільових установок педагогічного колективу та його керівників.
1.Управлінські (адміністративні) функції педагогічної ради включають такі різновиди: законодавчі, діагностичні, планово-прогностичні, експертно-контролюючі:
•законодавчі виражаються в колективних рішеннях, які приймаються відкритим голосуванням і обов’язковим до виконання кожним працівником (прийняття рекомендацій органів освіти; рішень та регіональних програм і навчальних планів; здійснення всеобучу; допуск до екзаменів, переводу, нагородження, атестація педагогічних працівників);
•узагальнено-діагностичні: проведення дослідно-експериментальної роботи, соціальних, психологічних та медичних обстежень;
•планово-прогностичні: обговорення перспектив розвитку школи, планування діяльності колективу, вибір навчальних планів, програм;
•експертно-контролюючі: заслуховування звітів, заключення про діяльність педагогічних керівних працівників, про виконання вчителями та учнями Уставу школи, єдиних вимог до учнів, про роботу з батьками;
•коректуючі: внесення змін і поправок в плани роботи школи в зв’язку зі змінами державної політики, соціальної обстановки, соціального замовлення.
В методичних функціях педагогічної ради можна відзначити інформаційне, узагальнено-аналітичне, розвиваюче, навчаюче, активізуюче направлення:
•інформаційне направлення, повідомлення про стан навчально-виховного процесу та шляхах його удосконалення про досягнення педагогічної науки, пропаганда передового досвіду;
•узагальнююче направлення: аналіз стану навчально-виховного процесу, рівня викладання, якість знань та рівень вихованості учнів, узагальнення й аналіз педагогічного досвіду;
•розвиваюче направлення: розвиток педагогічної майстерності, оволодіння формами, методами та прийомами навчання, які дають найбільший ефект, використання досвіду педагогів-новаторів, передових шкіл, застосування прогресивних навчальних технологій;
•навчаюче направлення: перш за все підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом різних форм передачі знань, умінь, навичок педагогічної майстерності;
•активізуюче направлення: активізація зусиль педагогічного колективу, всіх ланок методичної служби: науково-методичної ради, проблемних груп педагогічної ради, предметних кафедр і методичних об’єднань, методичного кабінету і роботи кожного вчителя над своєю методичною темою.
2. Виховні функції педагогічної ради направлені на формування індивідуальності кожного педагога, свідомої дисципліни педагогічного колективу.
Формування індивідуальності: допомога в збагаченні та розкритті індивідуальності кожного вчителя.
Виховання колективу проходить в процесі підготовки засідань педагогічних рад, до чого залучаються всі вчителі, обговорення питань та прийняття рішень, а також у виконанні прийнятих рішень. Колективна робота виховує свідому внутрішню дисципліну вчителів, організованість, відповідальність, здібність до планомірної діяльності.
Формування мотивації, вироблення системи загальних поглядів на розвиток навчання і виховання, розробка єдиних вимог до дій колег.
3.Соціально-педагогічні функції полягають в:
•комунікації, зв’язку педагогічного колективу з батьками, учнями, з педагогічними колективами інших шкіл;
•координації інтеграції зусиль суб’єктів виховання: школи, сім’ї, громадські організації; погодженні, встановлення цілеспрямованих зв’язків, послідовності дій;
•захисту дітей та учительських колективів, виконання правових норм по відношенню до учасників педагогічного процесу (здорових умов роботи і навчання, харчування, соцзабезпечення, прийому та звільнення).
АЛГОРИТМ
проведення засідання педагогічної ради
1.Повідомлення голови педагогічної ради про кількість членів педради, присутніх, відсутніх та причини їх відсутності.
2.Затвердження порядку денного засідання педагогічної ради.
3.Інформація про стан виконання рішення попереднього засідання (5-7 хв.).
4.Чітке встановлення регламенту роботи педагогічної ради (доповідь до 30 хв., виступи – 5 хв.).
5.Доповідь.
Підвести підсумки після обговорення доповіді, накресливши шляхи вирішення проблемного питання.
6.Обговорення питання.
7.Прийняття рішення педагогічної ради.
8.Контроль за виконанням прийнятих педагогічною радою рішень.
Зачитати проект рішення педагогічної ради та після внесення змін, додатків, уточнень та затвердити його відкритим голосуванням.
Оголосити про закінчення роботи педагогічної ради.
Надати можливість членам педагогічної ради для довідок, зауважень з приводу ведення педагогічної ради.
АЛГОРИТМ
діяльності творчої групи
1.Підготовчий етап – аналіз шкільної практики.
Визначення науково-методичної літератури з проблеми. Розподіл обов’язків та питань для кожного члена групи.
2.Цілеспрямована теоретична підготовка.
Психологічна підготовка для сприйняття нового. Вивчення науково-педагогічної та методичної літератури.
3.Складання програми діяльності.
Визначення конкретних цілей і завдань групи.
Розробка моделей, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці досвіду.
4.Накреслення шляхів розв’язання проблеми.
Колективне обговорення висунутих гіпотез.
Випробувальне впровадження кращого педагогічного досвіду з проблеми.
5.Аналіз і підсумок результатів. Апробація набутого досвіду на основі нових педагогічних ідей. Апробація рекомендацій, розроблених творчою групою.
6.Запровадження досвіду творчої групи в масову практику.
АНКЕТА
для вчителів
-Які питання, винесені на педраду в цьому навчальному році, викликали у Вас інтерес і спонукали переглянути свої форми і методи навчання?
-Які питання Ви пропонуєте розглянути в наступному навчальному році?
-Які труднощі Ви відчули під час навчання учнів, якої допомоги потребує з боку адміністрації школи?
-Чи задовольняє Вас методичне забезпечення предмету? Яку роль відіграє методичного об’єднання у вдосконаленні навчального процесу?
АНКЕТА
“Ефективність роботи педагогічної ради”
1.Що з’явилося нового в роботі педагогічної ради в поточному навчальному році? _____
2.У чому, на Ваш погляд, суттєві недоліки в підготовці та проведенні засідань педагогічної ради? ______
3.Що Ви пропонуєте для підвищення ефективності роботи педагогічної ради?_____
4.Запропонуйте 2-3 питання на розгляд педагогічної ради в новому навчальному році ________
АНКЕТА
Шановний колего! В січні планується проведення педагогічної ради на тему: “Використання особистісного потенціалу учня при застосуванні різних технологій навчання”
1.Врахування індивідуальних особливостей, створення максимальних можливостей для розвитку учнів. Як Ви цього досягаєте? _____
2.Особистісно орієнтоване навчання: як Ви впроваджуєте його елементи в навчально-виховний процес? ______
3.Який стиль спілкування з учнями Вам імпонує більше: авторитарний чи демократичний? Чому? _________
4.Які форми роботи з обдарованими учнями Ви вважаєте найбільш ефективними? _________
5.Самоосвіта – це Ваша індивідуальна потреба чи вимога адміністрації? ___
6.Які форми методичної роботи необхідні для підвищення Вашого фахового рівня з даного питання? _______
Вхідне анкетування
1.Чи вважаєте Ви питання, винесене на педраду:
а) важливим;
б) актуальним;
в) таким, що допоможе розв’язати проблему підвищення рівня навчальних досягнень____________
2.Які форми роботи з учнями, на Вашу думку, дають можливість максимально залучити їх до процесу пізнання? __________
3.Які технології навчання Ви використовуєте у навчальній та позанавчальній діяльності? Їх результативність __________
Вихідне анкетування
1.Чи вважаєте Ви питання, винесене на педраду:
а) важливим;
б) актуальним;
в) таким, що допоможе розв’язати проблему підвищення рівня навчальних досягнень __________
2.Які технології навчання учнів, на Вашу думку, дають можливість максимально залучити їх до процесу пізнання? _______
3.Чи змінилася Ваша позиція щодо використання різноманітних технологій навчання для стимулювання розкриття особистісного потенціалу учнів:
а) так;
б) ні;
в) вважаю питання безперспективним ________
Самоаналіз педради
1.Тема педради.Чи співпадає з річним планом?
2.Чи була інформація про виконання рішення попередньої педради?
3.Яка організаційно-методична робота проводилась по підготовці до педради? (створення робочої групи, залучення громадських організацій, шкільних МО, проведення анкетування учнів, учителів, батьків, випуск методичного бюлетня, підготовка виставки літератури по темі педради, участь органів учнівського самоврядування).
4.Форми проведення педради.
5.Підготовка доповіді.
•Зміст доповіді з обговорюваних питань.
•Де і коли обговорювалась доповідь?
•Відображення ППД, досвіду вчителів-новаторів.
6.Вироблення проекту рішення:
•визначення завдання доповідачам;
•конструктивність виступів учителів;
•чи були пропозиції з місць?
7.Висновки:
•чи були створені необхідні умови для розвитку ініціативи і творчості вчителів, демократичних засад в управлінні;
•регламент;
•культура проведення.
ПАМ’ЯТКА
для вивчення ефективності підготовки та проведення педагогічних рад
1.Планування організаційно-педагогічної та організаційно-методичної діяльності педагогічної ради. Перспективний план педрад. Підпорядкування тем педрад обраній науково-практичній проблемі.
2.Робота педагогічної ради згідно з “Положенням про педагогічну раду загальноосвітньої школи” та “Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад”. Кількість педрад. Регламент.
3.Забезпечення належного науково-теоретичного рівня педрад. Актуальність обговорених проблем. Тематика.
4.Форми проведення педагогічних рад. Нестандартні педради.
5.Ефективність аналізу роботи за минулий навчальний рік на серпневій педраді.
6.Підготовка до конкретних засідань педрад (анкетування вчителів щодо проблеми, яка має розглядатися, вивчення цих анкет, доповнення їх аналізом заходів, що проводились у школі, та результатами внутрішкільного контролю). Контроль за підготовкою. Рекомендації вчителям, що виступають на педраді.
7.етапи проведення засідання. Забезпечення активності вчителів під час обговорення винесеного на засідання питання. Періодичність виступів педагогів.
8.Підготовка проекту виваженого рішення. Прийняття рішення з урахуванням пропозицій і доповнень учасників засідання.
9.Створення умов, необхідних для виконання прийнятих рішень. Визначити виконавців рішення, врахувати їхні індивідуальні можливості, індивідуальні якості, здібності, досвід.
10.Організація виконання рішення (чітка програма діяльності педагогічного колективу на певний період).
11.Взяття рішення на контроль (прийняття адміністративного рішення, проведення виробничих нарад, засідань методичних об’єднань, творчих груп, накреслення способів поетапної реалізації рішення).
12.Зняття з контролю вже прийнятих рішень.
Література
1.Дроб’язко П. Удосконалення роботи педагогічної ради // Директор школи. – 2000. - №37. – С.9.
2.Капустін М. Методика підготовки і проведення педагогічної ради // Завуч. – 1 вересня 2001. - №10. – С.6-7.
3.Кашкін Ю. Самоосвітня діяльність учителя – запорука успішної роботи школи: Матеріали до педагогічної ради // Директор школи. – 2001. - №17. – С.11.
4.Липова Л. та ін. Педагогічні ради у школі: технологія і спрямованість // Директор школи. – 2000. - №41. – С.7.
5.Можейко Г. Управління учнівською та педагогічною творчістю (Педагогічна рада, з досвіду роботи) // Директор школи. – 2000. - №1.
6.Педагогічна рада як колегіальна форма управління в школі // Директор школи. – 1 вересня 2001. - №28. – С.3-30.
7.Романюк А. Як готувати підсумкове засідання педради // Сільська школа України. - 2001. - №11. – С.15.
8.Селевко Г. Педагогічна рада – ділова гра // Завуч. – 2001. - №7. – С.2.
9.Селевко Г. Педагогічна рада у формі семінару-практикуму // Завуч. – 2001. - №3. – С.2.
10.Селевко Г. Технологии педагогических советов // Сельская школа. – 2000. - №4-5. – С.11; 2001. - №1. – С.16.
