Село зазнає сьогодні змін, пов'язаних з повільним упровадженням аграрних законопроектів, еміграцією громадян, здебільшого молоді, у пошуках роботи, складною демографічною ситуацією тощо. Відбувається процес трансформації мислення на селі, перехід від колективної до приватної власності   на землю та майно.   

   Сільська школа  - це особлива освітня установа із властивою їй специфікою. Вона виступає як сукупність різних типів і видів загальноосвітніх закладів, різноманітних за наповнюваністю, територіальним розташуванням, соціальним оточенням, національним складом, що працює на задоволення потреб дітей в освіті й виконує специфічне завдання підготовки школярів до життя, а також соціокультурні та соціально-педагогічні функції.  

      Через об'єктивні обставини школа в багатьох населених пунктах залишилась єдиним соціально стабілізуючим і культурно-просвітницьким осередком життя. Багатогранність життя сільської школи забезпечується спільними зусиллями педагогічного колективу, місцевих господарств і батьківської громадськості.  В освіті суттєво змінилися зміст і структура, форми, методи та засоби навчання, виховання та управління.

    Сьогодні активізуються пошуки нових форм і механізмів управління сільською школою.  Виявляється значне протиріччя між необхідністю ефективного управління сільською школою й очевидною нездатністю традиційного управління адекватними способами перебороти труднощі, перевести її в режим розвитку.  Ці зміни  обумовлюють необхідність уведення  нової освітньої політики , яка  за значена в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті,  Законах України “Про освіту”   та “Про загальну середню освіту “ . Нова освітня політика обумовлена національною спрямованість освітньої системи. Вона орієнтується на гуманізацію та гуманітаризацію, інформатизацію освітнього середовища та спрямована на побудову демократичної правової держави, задоволення освітніх потреб громадян незалежної України.  Розбудова національної системи освіти супроводжується стратегічнимі змінами, які перш за все пов'язані з управлінням школою. Управління школо ю  стає державно-громадським, моделі управління будується на підставі активно взаємодії із освітнім середовищем. У нових моделях системи управління передбачено забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки. У зв'язку з цим розв'язання складних завдань, які стоять перед системою управління сучасної сільської школи й пов'язані з упровадженням нових моделей управління, можливе тільки завдяки цілеспрямованому підвищенню кваліфікації керівників шкіл у системі післядипломної педагогічної освіти.

  Нова концепція підвищення кваліфікації керівних кадрів базується на моделі “керівник школи - професіонал з управління навчальним закладом”    . Тому важливим завданням системи післядипломної педагогічної освіти є формування професійних компетентностей керівників загальноосвітніх навчальних закладів.  

    Одним з універсальних і дієвих способів здійснювати управління сільською школою є моделювання як специфічний спосіб пізнання, за якого одна система (об'єкт дослідження) відтворюється в іншій (моделі). Сама собою модель - своєрідна форма відображення, яка містить інформацію про об'єкт. Об'єктом у цьому випадку виступає освітнє середовище. Під освітнім середовищем ми будемо розуміти систему впливів та умов формування особистості за заданим взірцем, а також можливостей для її розвитку, які присутні в соціальному та просторово-предметному оточенні  .  Внутрішнім фактором освітнього середовище є система, яка породжується: 

а)    організацією освітнього процесу, логікою діяльності, що стоїть за знанням (тобто управлінням); 

б)    професіоналізмом педагогів, викладачів і творчою активністю учнів; 

в)    стратегією й тактикою побудови комунікації в освітньому процесі. 

   У практичній діяльності керівника освітньої організації моделювання посідає особливо важливе місце, тому що командна інформація, яка надходить від нього, оформлюється передусім як модель, тобто як система взаємопов'язаних параметрів, що виражають суть управлінського рішення. Моделювання у школі можна застосувати як до суб'єктів, так і до об'єктів управління.   “Центром моделювання в освіті” повинні бути умови, саме процес, а не гарантований результат .

   Моделювання передбачає попередній аналіз вивчаємого процесу чи уяви, який продовжується й на етапах його проектування. Моделювання допомагає відтворити цілісність досліджуваного об'єкта, його структуру, функціонування, зберегти цю цілісність на всіх етапах дослідження. Воно є неодмінною умовою виміру характеристик об'єкта. У практичному розгляді об'єкт моделювання здобуває форму схеми, макета, графіка, матриці показників, реального об'єкта, який в цьому випадку стає прообразом моделюючого об'єкту.  Нові моделі реально існуючих освітніх середовищ повинні будуватись на основі інтеграції сучасних інформаційних та управлінських технологій; розумного поєднання процесуального, проектного, компетентнісно орієнтованого підходів і гарантувати сільській школі досягнення поставленої мети в умовах динамічно змінюваного зовнішнього середовища шляхом свого органічного розвитку. Такі моделі мають ураховувати соціальні, регіональні, індивідуальні та багато інших факторів, які є специфічними для кожної школи.